Корзина
1 отзыв
Фермери в Україні бояться впроваджувати точне землеробство
Контакты
ЧП Компания "Ника Паллант"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+380 показать номер
+380 показать номер
+380 показать номер
+380 показать номер
Вера, Наталья, Михаил
УкраинаНиколаевская областьНиколаевул. Декабристов 23 б, оф.4254017
Карта

Фермери в Україні бояться впроваджувати точне землеробство

Фермери в Україні бояться впроваджувати точне землеробство
Олексій Павленко, міністр аграрної політики і промисловості в складі Кабміну Арсенія Яценюка, вважає, що для успіху і розвитку українського аграрного сектора необхідно ефективно використовувати ресурси. Це звичайна практика за кордоном, проте наші аграрії не хочуть поки слідувати новим технологіям. А сьогодні це стає необхідною умовою розвитку землеробства і запорукою конкурентоспроможності аграрного сектора. Як це діє на практиці Точне землеробство - це ефективна стратегія управління, яка полягає у використанні сучасних інформаційних технологій для отримання точних даних про територію, щоб максимально ефективного використовувати земельні ресурси. Іншими словами, це оптимальне управління для кожного квадратного метра поля. Олексій Павленко розповідає, що починається воно з принципу «look-think-act»: спостерігаємо і аналізуємо, і тільки потім - діємо. Тобто за допомогою використання спеціальних датчиків і програм, систем глобального позиціонування, аерофотознімків і знімків із супутників і т.д., можна оцінювати біохімічні властивості ґрунтів і контролювати їх родючість. Найбільш важливим питанням, зазначає екс-міністр є знаходження оптимального рівня використання добрив і хімікатів. Наприклад, завдяки знімкам можна дізнатися, що на певній ділянці добрив досить, на інших - навпаки, недостатньо. Тобто, застосовується диференційований підхід до кожної окремої області. Це дозволяє ефективно розподілити ресурси і економити. Крім аналізу грунтів, використовується спеціальне програмне забезпечення для техніки, говорить Олексій Павленко. Фермер програмує сівалку або обприскувач: тут потрібно сіяти більше, а там - обприскувати більше. Сьогодні навіть створені роботи для прополки бур'янів. Вони запрограмовані на пересування в рамках заданих координат. Робот їздить між рядами і вириває бур'яни. Раніше таке годі було й уявити. Поширені також трактори з мікропроцесорами. Це дозволяє не тільки контролювати і регулювати технологічні параметри, але і показувати фактичну робочу швидкість, обсяг виконаної роботи, параметри двигуна і витрати палива. Всі ці розумні технології допомагають перерозподілити витрати і оптимізувати прибуток з кожної частини поля. Слід зазначити, що системи точного землеробства окупаються досить швидко: знижуються витрати, підвищується врожайність, якість земель. Нові технології і Україна Відносно України, то у нас принципи розумного землеробства використовуються тільки обмеженою кількістю великих компаній, стверджує Олексій Павленко. Інші - продовжують працювати по-старому. Вони не готові як технологічно, так і морально. Чому існує стереотип, що все нове - це вороже, особливо це стосується невеликих господарств. Як наслідок, неефективне використання грунту, низька врожайність і збільшення собівартості вирощування. Але навіть середні і малі господарства можуть з легкістю отримати ефект від використання окремих елементів точного землеробства.Тому майбутнє вітчизняного АПК - за високотехнологічним виробництвом, в тому числі «розумним» землеробством. Активіст Сергій Панадій вважає, що українська продукція зможе конкурувати на ринках ЄС тільки за допомогою державної підтримки. Тобто більшість вітчизняних виробників зможуть оперативно задовольняти технічні, санітарні, фітосанітарні умови експорту своєї продукції на ринки ЄС тільки при наявності інструментів стимулювання сільгоспвиробництва та оновлення основних активів, сільгосптехніки, впровадження нових технологій. Він наводить європейський приклад, коли діє механізм дотацій для фермерів, завдяки яким компенсується до 50% їх витрат. За його словами, в Україні такого рівня дотацій ніколи не було. Був спецрежим сплати ПДВ, а й його у аграріїв забрали, говорить Сергій Панадій. Відновлення цього режиму - стратегічна необхідність, додає він. Також існує потреба в розробці різних програм, в яких має брати участь держава: лізингових і програм кредитування, розробці сучасного і прозорого законодавства про сільськогосподарську кооперацію. Також він наводить приклад результативної діяльності кооперативного руху серед фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств. Так, через свої сільськогосподарські об'єднання виробники в Іспанії і Греції продають більше 60% оливкової олії. Через кооперативи 69% м'яса реалізується в Фінляндії, 72% - фруктів і овочів у Бельгії, 95% - квітів у Нідерландах. Сергій Панадій вважає, що такий досвід і перераховані інструменти слід впроваджувати в Україні з метою всебічного розвитку сільського господарства.Впровадивши їх, держава забезпечила б сильний поштовх для значної активізації та оновлення виробництва, що позитивно відбилося б як на внутрішньому забезпеченні продукцією, так і на експортних можливостях.